«Плисти проти течії» — як часто ми чули цей вислів? Але ми поговоримо про тих, хто дійсно знає, що це означає в усіх сенсах, — про тих, хто не опускає рук навіть тоді, коли, здавалося б, зупинитись змусило все.
Академічне веслування — це спорт, де перемагає той, хто гребе разом. Злагоджено, без зупинок, навіть коли вітер зустрічний. Саме так і живе зараз веслувальний клуб нашого міста — після того, як ворожа атака знищила їхню базу.
Але вони повернулись на воду. З новим ангаром, новими човнами — і незламним духом.
Наталя Миколаївна — тренер з академічного веслування — поділилась з нами, як змінився спорт в умовах війни.
«Ми стали залежати від повітряних тривог, ми втратили базу, менша кількість дітей займається, ми займаємося в безпосередній близькості до станції, тому батьки бояться.
Відновлення бази на сьогоднішній день не передбачається до закінчення війни, але завдяки заступнику міського голови Чикригіна Максима Валерійовича та Клименка Віталія Миколайовича нам побудували елінг. Зараз там стоять човни, якими нам допомогли з Києва та декілька американських.» — Наталя Миколаївна
Також, незважаючи на ситуацію в країні, наші спортсмени продовжують виборювати першість у змаганнях. Богдан Мельник — дворазовий чемпіон України — також вихованець Наталії Миколаївни.
«Хлопчик цей дочекався свого часу, підріс і відповідно виборов першість у чемпіонаті України минулого року і підтвердив своє лідерство цього року. Він тренується і ми плануємо, що він буде брати участь у міжнародних змаганнях.
Взагалі ми відрізняємося від інших видів спорту тим, що у нас маленькі діти результатів не дають, ми приїжджаємо одразу на чемпіонати України. Тому дитина має вирости, організм повинен бути готовий до сильного навантаження. У нас дорослий вид спорту, тому результати показують після 18 років.» — Наталя Миколаївна
Поруч із Наталею Миколаївною — одна зі спортсменок клубу. Софія, 17 років, займається веслуванням з 14.
Розповідає, як вони тренувалися до відновлення ангару та появи нових човнів.
«Ми тренувались хаотично, в різних місцях, починаючи з «Ряби Gym» та ліцею №1. Це було дуже важко, бо не було місця до якого ми прикріплені, не було човнів та мало тренажерів.» — Резинка Софія
Команда — це не човен і не вода. Це люди. Запевняє Софія, адже веслування дає не лише спортивний розвиток, а й вірних друзів.
«Воно мені дає надійних друзів, стимул рости та не витрачати час на усякий непотріб. Я розвиваю себе та комунікацію з різними людьми – старшими і молодими. Дуже багато надійних друзів зʼявилося, навіть ті хто пішли, ми досі спілкуємось.» — Резинка Софія
Для вихованців клубу академічне веслування — це не лише спорт, це місце, де зростає їхня особистість та в одному човні зароджується справжня дружба.
Це про те, як триматись разом, коли здавалося б усе навколо летить шкереберть.
Матеріал підготувала Анастасія Мельниченко.
Інформаційна служба Подільського радіо.
Будь-яке копіювання з цього сайту без вказування авторства суворо забороняється! Посилання на матеріал є обов’язковим ©