У Вінницькому Хабі МХП на 2 вакансії операторів агродронів узяли дівчат. Вони навчаються в Ладижинському фаховому коледжі за спеціальністю «Агрономія». Дуальна форма навчання дала змогу і освіту здобувати, й набувати професійного досвіду. За допомогою безпілотного літального апарату дівчата оброблятимуть культури. У молодих операторок є наставник – Іван Школьний, інженер Вінницького Хабу МХП, який, коли виникне потреба, консультуватиме їх. Дівчата вже пройшли інструктаж із техніки безпеки. Попереду – місяць навчання, як керувати БПЛА, після чого вони зможуть самостійно управляти агродронами. Свої обов’язки дівчата виконуватимуть узимку, коли оброблятимуть озимі культури по мерзлоталому грунті. До того часу у них буде навчання та інші роботи в полі.

«Я така рада, що прийшла в цей колектив, – розповідає Анна Марущак. – Я за фахом – агрономка. Знаю технологію обробітку рослин. По одному сприймаєш, коли культури обробляють за допомогою обприскувача, і зовсім по-іншому –  коли по полю  літає дрон. Це справді інше видовище, та й  відчуття – інші. Коли ми були на екскурсії на цьому підприємтві, нам розповідали про принципи роботи агродронів і показували їх у дії. Мені так сподобалося, що я відразу зрозуміла, що це моє. Я ще тоді спробувала керувати ним. Це – незабутньо. Коли  взяла в руки пульт і побачила, як злетів дрон, у мене було таке відчуття, що ніби  в мене виросли крила і я полетіла, а не дрон. Моєму щастю тоді не було меж. Знаю, що управляти ними нелегко, але в мене є фізична підготовка: я відвідувала спортивну секцію з боксу, тож м’язи трохи підкачала. Сподіваюся, той досвід  стане мені в пригоді, – усміхається дівчина. – Я не вважаю, що це лише чоловіча професія, бо й жінки можуть керувати цими прекрасними літальними об’єктами, що так допомогають в агрономії».

Анна Марущак та Оксана Пітік – перші операторки дронів у Вінницькому Хабі МХП.

«Звісно, що підхід буде інший, хоча вимоги до роботи однакові, – зазначає Іван Школьний, інженер Вінницького Хабу МХП. – З чоловіками я говорю по-чоловічому, з дівчатами треба ніжніше, – посміхається. – Звісно, я все детально розповідаю і показую. Однак уперше маю не учнів, а учениць. Я ще не можу сказати, наскільки швидко дівчата освоять цю техніку. Проте упевнений, що все буде гаразд. Бо в них горять очі і є бажання працювати. А це – головне».

Окрім операторів дронів, по програмі з рескілінгу прийшла на роботу й Олена Кульчицька. Вона працює на посаді зоотехніка з племінної справи вже майже рік.

«Я вважаю, що моя посада не має гендеру, тому що таку роботу можуть виконувати як чоловіки, так і жінки. Я контролюю в програмному забезпеченні процеси осіменіння корів, реєструю новонароджених телят. До речі, у нас уся худоба паспортизована. Моя робота здебільшого технічна. Особливої фізичної підготовки не потребує. Важливо мати логічне і критичне мислення, але це вже не залежить від гендеру», – усміхається фахівчиня.

 

«Жінок на чоловічих професіях в агро зараз небагато, – зауважує Володимир Прокопчук, директор Вінницького Хабу МХП. – Звісно, війна внесла корективи в кадрову політику підприємства, проте ми шукаємо різні шляхи виходу із цієї ситуації. Залучаємо молодь. Вони активні та прогресивні, трапляється, що запрошуємо й пенсіонерів. Ті посади, де можуть працювати жінки, звісно, запрошуємо їх. У нас наразі понад 130 осіб мобілізовано, 23 з них – уже демобілізувалися й повертаються на свої робочі місця. Для тих, хто через поранення не може працювати на попередньому місці роботи, створюємо нові робочі місця. МХП спільно з БФ «МХП – Громаді» реалізовують програму підтримки військових ветеранів «МХП Поруч». Такі проєкти зараз є ключовими в роботі компанії»

З весни 2022 року в  МХП діє програма «МХП Поруч», спрямована на підтримку захисників та їхніх родин під час служби та після повернення з війни. Йдеться про допомогу військовим, що передбачає лікування й реабілітацію, юридичну та психологічну підтримку, соціальну реінтеграцію та професійну адаптацію. Системно працює Центр із взаємодії з військовими та ветеранами, а також безкоштовна гаряча лінія, яка доступна 24/7.

 

Кожному військовому співробітнку МХП щомісячно виплачує матеріальну допомогу в розмірі зарплати; здійснює медичний супровід у разі поранення. Працюють також у компанії  і з родинами: допомагають їм у розв’язанні побутових питань, якщо є безвісти зниклі, то сприяють у пошуку. Також закривають запити підрозділу, у якому служить співробітник. За потреби надають медичний супровід, психологічну підтримку та матеріальну допомогу.

 

Щодо програми «МХП Поруч», то вона охоплює не лише працівників, а й членів їхніх родин, орендодавців та жителів громад, де присутні потужності підприємства.